Як розвивалася освіта в селі Спаському

Як розвивалася освіта в селі Спаському, Ангеліна Овсієнко

Освіта – одна з головних речей в житті людини. Здобути освіту має прагнути кожен, знання нікому ще не заважали, навпаки. Освічені люди були в пошані з давніх часів. Сучасний світ, яким ми його сьогодні бачимо, з новітніми технологіями – все це зробили дуже розумні люди. Природні таланти людина повинна розвивати за допомогою самоосвіти.

 До професійного свята Дня вчителя, або Дня працівника освіти музей села Спаське підготував розповідь про те, як розвивалася освіта в селі.

 Так, за звітами Новомосковського повітового земства на 1866 р. в селі Спаське навчалося 13 дітей. Мережа освіти поступо розширювалась та розвивалася, і вже у 1887 р. Спаське сільське училище відвідувало 66 хлопців та 7 дівчат. Керував опікун (попечитель) Руднєв Мефодій Прокопович, законовчителем був диякон Коломацький Григорій Якович, вчителька Неєлова Марія Яківна.

У 1895 р. відкрили дворічну церковно-парафіяльну школу при церкві Вознесіння, законовчителем та вчителем якої став диякон Макарій Строцев. Там побудували глинобитне приміщення, покрите очеретом на 2 класи. Школа знаходилась на правобережній частині села, де до середини ХІХ ст. знаходився й історичний центр Спаського. В закладі навчалися 2 класи за програмою церковно-приходської школи, кількість дітей, на той час, коливалась від 20 до 40 чоловік. Так,станом на 1900 р. школу відвідувало 26 хлопців та 11 дівчат. Основна кількість дітей приходили до школи з закінченням польових робіт, і залишали її з їх початком. Тому повний курс вдавалося закінчити лише в поодиноких випадках. Схожа ситуація була і зі Спаським сільським училищем, яке у 1900 р. відвідувало 122 учні: 104 хлопці та 18 дівчат. Законовчителем був священик Феоктит Зеленський, вчителями Гринь Григорій Митрофанович та Литовкін Пантелеймон.

 З п’ятдесятих років ХІХ ст. почався процес швидкого заселення лівобережної частини села. На лівому березі річки Кільчені формується новий, нині існуючий центр села, який пересікає трактова дорога Полтава-Катеринослав. На центральній площі збудували нову церкву, приміщення повітового управління і перенесли всі адміністративні органи села. В 1906 р. у новому центрі села земство збудувало цегляне типове приміщення двокласної школи. З дня відкриття і аж до 1923 р. в школі працював і завідував нею вищезгаданий учитель Гринь Григорій Митрофанович, людина на той час передових та прогресивних поглядів.

Після встановлення радянської влади, школу реорганізували в початкову з 4-х річним навчанням. Завідуючим Спаської початкової школи став Зубатий Андрій Петрович. Розпочалася велика робота по ліквідації неписьменності дорослих, випуск сільської газети «Радянське село».

У 1930 р. 4-х річна початкова школа перетворилася в школу колгоспної молоді вже з 7-річним навчанням. З метою розширення навчальної бази школи, під шкільну побудову було переобладнано приміщення сільської ради. В результаті, школа почала працювати вже в двох приміщеннях. Директором призначили Іванченко Івана Петровича. Перший випуск учнів сьомого класу налічував всього 17 чоловік. Це були діти з 4-х населених пунктів: Спаського, Очеретоватого, Хутір-Губинихи та Куроєдовки (нині Перемоги). Але вже в 1933-34 навчальному році школу укомплектували двома п’ятими класами.

 В передвоєнні роки школою керували послідовно Іванченко І. П., Коваленко П. Я., Земляний М. Г., Бабко-Малий Федір Миколайович. При школі працювала добре обладнана майстерня, земельна ділянка площею 5 га, школа мала тягло і необхідний реманент для обробітку землі.

 Разом з цією школою, ще в 1914 р. побудувли й другий корпус початкової школи, який в силу Першої світової війни та революції розпочав роботу в 1922 р. (майбутня 8-річна школа). Завідуючою стала Яновська Наталя Федорівна, допомагала їй вчителька Самсевич Наталя Борисівна. В передвоєнні роки школою послідовно керували Багмут Петро Андрійович, Щербина, Кучеренко Іван Якович.

В період нацистської окупації села з 1941 по 1943 роки школа не працювала. Нацисти спалили одне з її приміщень. Після визволення села, у вересні 1943 р. школа відновила свою роботу у єдиному вцілілому приміщенні початкової школи (на Заброді) та в кількох пристосованих селянських хатах. Першим директором в післявоєнний час став вищезгаданий Кучеренко Іван Якович. Потім послідовно змінювались директора: Ломоносов. Верхошапка, Пустовіт, Луценко Петро Васильович.

 Відбудовуючи господарство, спащани поступово відновлювали і приміщення школи. У 1954 році в центрі села відновила роботу Спаська семирічна школа, яка одразу була реорганізована в середню. Директором школи призначили Машуру Миколу Ілліча. В 1957 р. відбувся перший випуск у доросле життя. Зі стін школи вийшло 42 випускники. В наступні роки заклад освіти послідовно очолювали Погорілий Михайло Григорович та Мініна Тетяна Федотівна. Існуючі корпуси не могли забезпечити навчання всіх дітей в одну зміну, тому під навчання було переобладнано приміщення колишнього будинку культури та контори колгоспу ім. Мічуріна. Таким чином, школа працювала в 4 приміщеннях, що створювало певні труднощі в організації педагогічного процесу.

 Повертаючись до першої школи, в 1958 р. семирічна школа була реорганізована в 8-річну. А після смерті Луценка П. В. у 1960 р., директором призначили Терновського Михайла Кириловича. Далі 8-річною школою керували: Прудкосвист Павло Євдокимович, Яресько Василь Вікторович, Десятирик Микола Степанович, Борисенко Микола Федорович, Дацюк Ілля Миколайович, Полях Іван Тимофійович, Тущенко Ніна Василівна, Мендрій Ольга Володимирівна. Наприкінці 1990-х рр. 8-річна школа припинила свою роботу.

В 1973 р. Спаську середню школу очолила Горя Світлана Анатоліївна. Для вирішення незручності навчання в різних корпусах, колгосп ім. Мічуріна (голова Бут П. Т.) розпочав будівництво нового приміщення. У 1977 р. відкрили нове типове двоповерхове приміщення середньої школи, яке було розраховане на 536 учнів. Школа зайняла територію в 3,3 га, створили 16 навчальних кабінетів, було обладнано спортивний зал, майстерні, їдальню, стрілковий тир, навчально-дослідні ділянки площею 0,5 га, фруктовий сад, дендропарк.

 У 2011 р. директором Спаської ЗОШ стала Лагута Лариса Михайлівна. Вона продовжує і примножує попередні здобутки. Спаська ЗОШ реформується за стандартами «нової української школи», впроваджуються інноваційні технології та осучаснюється інфраструктура.

Фотографії з архіву Музею села Спаське
освіта навчання навчальні заклади
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі