Булінг у школах: як діяти, аби захистити дитину

Близько 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися зі знущаннями та агресією у школах. Про це ми повідомляємо з посиланням на  дослідження ЮНІСЕФ за 2017 рік. З них 24% стали жертвами булінгу, приблизно половина з яких нікому не розповідали про ці випадки.

З 19 січня 2019 року в Україні почав діяти новий Закон про цькування і введено поняття «булінг», якого в українському законодавстві раніше не було.

Що таке булінг?

Булінг – це певні дії, які завдають фізичної або психічної шкоди. Сюди належить психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, яке вчиняють стосовно малолітньої особи в навчальному закладі.

До цькування також входить знущання в інтернеті чи за допомогою телефонів. Наприклад, коли учневі регулярно надсилають непристойні повідомлення чи публікують особисті фото. Також враховується і цькування вчителів чи адміністрації школи щодо малолітніх.

Яке покарання чекає на кривдника?

Новий законпередбачає адміністративну відповідальність за булінг – це штраф або громадські роботи. Якщо порушення було зафіксовано вперше, то штраф становить від 850 до 1 700 гривень. Якщо воно повторюється впродовж року або здійснювалось групою людей – від 1 700 до 3 400 гривень. У разі, якщо порушення здійснила малолітня особа (діти до 16 років), штраф накладають на батьків або опікунів.

 Якщо про випадок булінгу не повідомили в правоохоронні органи – керівникові навчального закладу теж передбачено штраф: від 850 до 1 700 гривень або виправні роботи на термін до одного місяця.

Нова стаття про булінг насправді є дуже важливою. Раніше, якщо правопорушення не підпадало під Кримінальний кодекс, тобто постраждалому не завдали тілесних ушкоджень, – покарати винних за цькування було важко. Нова стаття робить це можливим, хоча б в адміністративній площині.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, станом на 09.12.2019 р. суди розглянули 316 справ про булінг, з яких у 123 справах було винесено рішення про накладення стягнення.

Стаття про булінг є додатковою до інших статей, наприклад про завдання легких тілесних ушкоджень, хуліганство тощо. Якщо під час розслідування з’ясують, що до побиття учнів відбувалося систематичне цькування – кривднику ще призначать штраф.

Ознаки того, що дитину цькують у школі:

• Відмова іти до школи з різних причин — «не хочу, не цікаво, не бачу сенсу…»;
• Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання;
• Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції;
• Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті;
• Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.

Наслідки

Наслідки булінгу можуть бути різні. Найчастіше — це замкнутість, психологам доводиться працювати з антисоціальними підлітками, які абсолютно не вміють спілкуватися з навколишнім світом. Доводиться пояснювати, що світ не такий страшний, яким був до цього. Це може тривати від 2 до 3 років. У таких дітей руйнується віра у соціум, вони насторожені, тривожні. Але найбільший страх — це підліткові суїцидальні думки.

Що робити, якщо дитина страждає від булінгу?

1. Зібрати докази цькування. Найважливішими є показання свідків, а також відео та аудіозаписи булінгу. Це -доказова база.

2. Звернутися до класного керівника: розповісти або дізнатися, що відбувається, хто це робить, у який спосіб та іншу додаткову інформацію. На це обов’язково має відреагувати адміністрація навчального закладу.

3. Написати заяву на ім’я директора навчального закладу.

4. Якщо адміністрація школи проблему не розв’язує – звернутися в поліцію та написати заяву. До неї додати зібрані раніше докази.

Коли є фізичне чи психологічне насильство, то зазвичай це вже останній етап цькування. Як правило, все розвивається поступово: хтось когось штовхнув чи обізвав . Важливо ці моменти не пропустити й одразу ліквідувати. Тут усе залежить від вчителя, який має це помітити і провести виховну розмову чи викликати батьків. Якщо на подібне не відреагувати, далі відбуватиметься те, що підпадає під статтю про булінг.

Якщо ви впевнені, що вашу дитину ображають – одразу йдіть до директора школи і пишіть заяву. Адміністрація школи повинна провести внутрішнє розслідування. Зазвичай створюють комісію, запрошують батьків, учнів та вчителів, проводять виховну і роз’яснювальну роботу. Директор зобов’язаний повідомити про факт булінгу в правоохоронні органи. Бо штраф накладає не керівництво школи, а безпосередньо поліція.

Якщо цькування відбувається не між учнями, а з боку вчителя стосовно учня – тут така ж схема: писати заяву на ім’я директора. Якщо адміністрація школи всіма способами покриває свого працівника і не хоче карати винних – потрібно звертатись у вищі інстанції, наприклад, у районний відділ освіти й у поліцію.

Тоді директор, окрім адміністративної відповідальності за приховування булінгу, може понести і дисциплінарне покарання – отримати догану чи навіть бути звільненим.